Спадковий договір чи заповіт: що обрати

Порівняння спадкового договору та заповіту — укладення, скасування, зобов'язання спадкоємців, нотаріальний тариф. Таблиця зі статтями ЦК України та офіційними джерелами.

Кожна людина, яка хоче розпорядитися своїм майном на випадок смерті, стикається з вибором: спадковий договір чи заповіт. Ці два правові інструменти мають різну правову природу, умови укладення та наслідки для спадкоємців. У цій статті порівняємо їх за ключовими критеріями: від статей Цивільного кодексу України до нотаріального тарифу.

Коротка відповідь

Заповіт, це односторонній правочин, який заповідач складає на власний розсуд і може скасувати будь-коли без згоди будь-кого. Спадковий договір, це двостороння угода між заповідачем та набувачем, яка передбачає зобов’язання набувача (наприклад, догляд, утримання, дії на користь третьої особи). Спадковий договір не можна розірвати в односторонньому порядку, лише за згодою обох сторін або через суд за певних підстав (ст. 1304 ЦК України).

КритерійЗаповітСпадковий договір
Правова природаОдносторонній правочин (ст. 1246 ЦК)Двосторонній договір (ст. 1302 ЦК)
ФормаПисьмова, нотаріальна (ст. 1247 ЦК)Нотаріальна, письмова (ст. 1302 ЦК)
Зобов’язання спадкоємцівВідсутні до смерті заповідачаНабувач зобов’язаний виконати умови (ст. 1303 ЦК)
СкасуванняЗаповідач може скасувати будь-коли (ст. 1248 ЦК)Розірвання, лише за згодою сторін або через суд
Спадкова часткаВизначається заповідачем на власний розсудВизначається договором
Обов’язкова часткаЗберігається для малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних дітей та утриманців (ст. 1241 ЦК)Обов’язкова частка також застосовується
Вартість нотаріального посвідченняТариф Мін’юсту за посвідчення заповітуТариф за посвідчення договору + оцінка майна

Що таке заповіт

Заповіт, це особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті (ст. 1246 ЦК України). Заповідач визначає одного або кількох спадкоємців, вказує їхні частки, може позбавити права спадкування будь-кого (крім осіб, які мають право на обов’язкову частку).

Форма заповіту

  • Нотифікований заповіт, стандартна форма, яку складає заповідач і посвідчує нотаріус.
  • Секретний заповіт, передається нотаріусу в запечатаному конверті; нотаріус не знає його змісту до відкриття спадкової справи.
  • Заповіт на чужий розсуд, допускається, якщо заповідач не може особисто підписати документ через хворобу чи фізичний недолік (ст. 1247 ЦК).

Скасування та зміна заповіту

Заповідач має право будь-коли скасувати заповіт або скласти новий (ст. 1248 ЦК). Новий заповіт автоматично скасовує попередній у частині суперечностей. Скасування не потребує згоди спадкоємців.

Що таке спадковий договір

Спадковий договір, це угода між заповідачем та набувачем, за якою набувач зобов’язується виконати певні умови на користь заповідача за його життя (ст. 1302 ЦК). На відміну від заповіту, спадковий договір створює юридичні зобов’язання для обох сторін.

Предмет спадкового договору

За спадковим договором набувач може зобов’язатися:

  • Надавати утримання заповідачеві (в тому числі довічно).
  • Доглядати заповідача.
  • Надавати послуги, виконувати роботи.
  • Передавати гроші третім особам за вказівкою заповідача.
  • Вчиняти інші дії на користь заповідача або вказаних ним осіб (ст. 1303 ЦК).

Умови розірвання спадкового договору

Спадковий договір укладається без права одностороннього розірвання (ст. 1304 ЦК). Розірвання можливе:

  1. За згодою обох сторін, у будь-який час, нотаріально оформленою.
  2. Через суд, за наявності істотних порушень з боку однієї зі сторін (невиконання зобов’язань, неналежний догляд тощо).
  3. У випадку смерті набувача, договір припиняється, заповідач набуває право вільного розпорядження майном.

Порівняння: заповіт vs спадковий договір

Правова природа

Заповіт, односторонній правочин. Це означає, що для його укладення достатньо волевиявлення однієї особи (заповідача). Жодних зобов’язань для спадкоємців заповіт не створює до моменту відкриття спадщини.

Спадковий договір, двостороння угода. Він поєднує елементи розпорядження на випадок смерті та договірного зобов’язання. Юридична природа спадкового договору є подвійною: з одного боку, це розпорядження майном на випадок смерті, з іншого, цивільний договір з взаємними зобов’язаннями (див. court.gov.ua).

Зобов’язання спадкоємців

Заповіт не створює жодних зобов’язань для спадкоємців до смерті заповідача. Спадкоємець за заповітом може прийняти спадщину або відмовитися від неї (ст. 1273 ЦК).

Спадковий договір вимагає від набувача виконання умов договору. Якщо набувач не виконує зобов’язання, заповідач може звернутися до суду з вимогою розірвання договору або виконання умов.

Вартість нотаріального оформлення

Нотаріальний тариф за посвідчення заповіту встановлено Порядком справляння судового збору та інших платежів. За посвідчення заповіту стягується фіксована ставка.

Нотаріальний тариф за посвідчення спадкового договору залежить від оцінки майна, що є предметом договору, та обсягу зобов’язань набувача.

Гнучкість розпорядження

Заповіт дає заповідачу максимальну свободу: він може:

  • Визначати будь-яких спадкоємців (фізичних та юридичних осіб).
  • Змінювати частки на власний розсуд.
  • Позбавляти права спадкування.
  • Призначати виконавця заповіту.
  • Складати кілька заповітів.

Спадковий договір обмежує волю заповідача: він не може вільно розпоряджатися майном на користь інших осіб, доки договір чинний.

Коли обирати заповіт

Заповіт доцільно обирати, якщо:

  1. Ви хочете максимальної свободи розпорядження майном, можливість змінити рішення будь-коли.
  2. Між спадкоємцями немає конфліктів, заповіт не передбачає зобов’язань, тому не створює підстав для спорів за життя.
  3. Ви хочете просто і швидко оформити розпорядження, нотаріальне посвідчення заповіту займає мінімум часу.
  4. У спадкоємців є обов’язкова частка (малолітні, неповнолітні, непрацездатні діти чи утриманці), заповіт все одно забезпечить їхні права.

Коли обирати спадковий договір

Спадковий договір доцільний у таких випадках:

  1. Ви хочете отримати гарантії догляду, набувач юридично зобов’язаний піклуватися про вас.
  2. Між поколіннями є домовленість, наприклад, дитина доглядає за батьками і отримує майно в обмін на утримання.
  3. Ви хочете уникнути конфліктів, спадковий договір фіксує чіткі умови, які важко оскаржити в суді.
  4. Потрібні специфічні зобов’язання, наприклад, набувач зобов’язаний передати частину майна третім особам або виконати певні дії.

Обов’язкова частка: що спільного

Незалежно від форми розпорядження майном, законодавство захищає права окремих категорій спадкоємців. Особи, які мають право на обов’язкову частку спадщини, отримують половину від законної частки, яка б їм належала за відсутності заповіту або спадкового договору (ст. 1241 ЦК).

До таких осіб належать:

  • Малолітні, неповнолітні діти заповідача.
  • Непрацездатні діти, батьки, чоловік/дружина.
  • Утриманці заповідача, які стали непрацездатними до відкриття спадщини.

Відмова від спадщини

Як за заповітом, так і за спадковим договором, спадкоємець має право відмовитися від спадщини (ст. 1273 ЦК). Відмова можлива:

  • На користь іншого спадкоємця.
  • Без зазначення набувача (майно переходить до наступних спадкоємців за чергою).

Відмова від спадщини за спадковим договором не звільняє набувача від виконаних зобов’язань, якщо вони були виконані до відмови.

Оформлення з-за кордону

Якщо заповідач перебуває за кордоном, заповіт можна посвідчити:

  • У консульській установі України, консул посвідчує заповіт на підставі ст. 38 ЗУ «Про нотаріат» (див. e-consul.mfa.gov.ua).
  • У нотаріуса іноземної держави, заповіт потребує перекладу та апостилювання для визнання в Україні (Гаазька конвенція 1961 року).

Спадковий договір також може бути посвідчений за кордоном, але вимагає дотримання складніших процедур легалізації.

FAQ

Яка різниця між заповітом та спадковим договором?

Заповіт, це односторонній правочин, який заповідач складає на власний розсуд і може скасувати будь-коли. Спадковий договір, це двостороння угода між заповідачем і набувачем, яка створює зобов’язання для обох сторін і не може бути розірвана в односторонньому порядку. Заповіт не вимагає згоди спадкоємців, тоді як спадковий договір укладається за згодою набувача і передбачає його зобов’язання (ст. 1246, 1302 ЦК України).

Що важливіше: заповіт чи спадщина?

Заповіт і спадщина, це не конкуруючі поняття. Заповіт, це документ, яким ви розпоряджаєтесь майном на випадок смерті. Спадщина, це майно, яке переходить до спадкоємців після відкриття спадкової справи. Якщо є заповіт, спадкоємці отримують майно згідно з його змістом. Якщо заповіту немає, спадкоємці отримують майно за законом (черги спадкоємців за ст. 1261–1265 ЦК). Обидва інструменти доповнюють один одного: заповіт визначає, як розподілиться спадщина.

Що таке спадковий договір?

Спадковий договір, це угода між заповідачем і набувачем, за якою набувач зобов’язується виконати певні умови (утримання, догляд, інші дії) на користь заповідача, а після смерті заповідача отримує у власність визначене майно (ст. 1302–1303 ЦК). На відміну від заповіту, спадковий договір не можна скасувати в односторонньому порядку: розірвання можливе лише за згодою сторін або через суд (ст. 1304 ЦК). Предметом договору можуть бути нерухомість, транспортні засоби, інші активи.

Яка різниця між заповітом та спадщиною?

Заповіт, це розпорядження людини на випадок смерті, яке визначає, хто і в яких частках отримає майно. Спадщина, це процес переходу майна від померлої особи до її спадкоємців. Заповіт регулює, як саме розподілиться спадщина. Якщо заповіту немає, спадщина розподіляється за законними чергами (ст. 1261–1265 ЦК). Обов’язкова частка застосовується в обох випадках для захисту соціально вразливих категорій спадкоємців (ст. 1241 ЦК).

Підсумок

Вибір між заповітом і спадковим договором залежить від ваших пріоритетів:

  • Заповіт, для максимальної гнучкості та свободи розпорядження.
  • Спадковий договір, для забезпечення зобов’язань і юридичного захисту домовленостей.

Обидва інструменти посвідчуються нотаріально і підпорядковуються нормам Цивільного кодексу України. Перед оформленням рекомендую проконсультуватися з адвокатом, щоб обрати оптимальну форму розпорядження майном саме для вашої ситуації.


Джерела:

  1. Цивільний кодекс України (ст. 1246–1308)
  2. ЗУ «Про нотаріат»
  3. court.gov.ua, практика ВС щодо спадкових договорів
  4. e-consul.mfa.gov.ua, консульське посвідчення заповіту
🔗
Податок на спадщину в Україні

Податок на спадщину в Україні визначається одним фактором — ступенем споріднення та податковим резидентством спадкоємця: 0 % для родичів першого й другого ступеня, 5 %…

Перейти до послуги →
🔗
Спадщина іноземця в Україні

Спадщина іноземця в Україні оформлюється за українським правом: іноземець спадкує майно в Україні на загальних підставах з громадянами України — той самий строк 6…

Перейти до послуги →
🔗
Спадщина з-за кордону без приїзду в Україну — як оформити дистанційно

Як оформити спадщину з-за кордону без приїзду в Україну. Строк 6 місяців, способи подачі заяви, консульський тариф, нотаріальне засвідчення. Консультація адвоката.

Перейти до послуги →

Офіційні джерела

Норми звірені з першоджерелами на порталі законодавства.

court.gov.ua court.gov.ua, звірено 2026-09-12 Відкрити джерело
e-consul.mfa.gov.ua e-consul.mfa.gov.ua, звірено 2026-09-12 Відкрити джерело
zakon.rada.gov.ua zakon.rada.gov.ua, звірено 2026-09-12 Відкрити джерело
zakon.rada.gov.ua zakon.rada.gov.ua, звірено 2026-09-12 Відкрити джерело

Оформлюємо документи за кілька кроків

01

Опис задачі

Кажете, яка дія потрібна і для якого документа. Підкажемо перелік документів і строк.

02

Підготовка пакета

Перевіряємо статут, витяг з ЄДР і повноваження підписантів до візиту.

03

Посвідчення у нотаріуса

Підписи і правочин посвідчуються на прийомі, за потреби готуємо проєкти документів.

04

Реєстрація змін

Нотаріус подає документи до ЄДР як суб’єкт державної реєстрації. Строк реєстрації до 24 годин.

Потрібна допомога з документами?

Опишіть ситуацію, підкажемо перелік документів, строк і вартість.

Залишити заявку